Джерело: Буквоїд
Якщо взяти роман-антиутопію, переколошматити (в хорошому значенні слова) його зроманом-вихованням, то ні мало, ні багато отримаємо «гарпію», точніше її серце. А якщо ще точніше, то «терпку, але до біса цікаву» книжку Марини Соколян, яку вона презентувала 31 травня на «Книжковому арсеналі».
«Серце гарпії» став для багатьох романом-несподіванкою, адже, крім легкого присмаку містики, від колишньої письменниці Соколян тут залишилося небагато. У романі йдеться про реальні речі, реальних людей, місцевість впізнавана, а це трохи різниться з її фантастичною манерою, до якої вже, можливо, встиг призвичаїтися читач (хоча в ранньому доробку можемо знайти ще дві цілком реалістичні книжки пані Марини). Проте такий експеримент тільки інтригує. Адже ті, хто встиг прочитати «гарпію», відзначають, книга про любов і смерть, наркоторгівлю і людські вади, про маніпуляції і шлях до успіху в великій корпорації. Дехто навіть коронує роман економічним детективом. Хоча сама авторка каже, що це історія про те, чого не треба робити, аби стати щасливим. Жартує, що психотерапевтам треба змінювати свої координати і ретельно переглянути книжковий ринок, для них там роботи знайдеться більше, аніж в приймальні зазвичай. Адже фантастика – це втеча за межі буденного світу. А від хорошого не втікають – тут і зарита собака (і для письменника, і для лікаря).
|