|
Про "газетність" "Понаїхали" Артема Чапая |
 |
 |
 |
|
Написав Артем Захарченко
|
|
Середа, 07 жовтня 2015, 10:38 |
|
 Відгук Артема Захарченко на сторінці у Фейсбук
Найбільша проблема в Артема Чапая у свіжій книжці "Понаїхали" – така. Українські заробітчани в Італії – всі поголовно мають зруйновані сім'ї, купу соціальних проблем, і взагалі часто дріб'язкові і непорядні. а от чуваки, які приїжджають до України зі східних держав – зовсім інші. У них міцна родина, яка відправляє їх до Європи, потерпаючи від політичних режимів. вони щиро і віддано кохають українських дівчат... Такий от компроміс з об'єктивністю, який одразу кидається в очі і відволікає.
А взагалі книжка читається дуже добре, тримає біля себе. один із тих текстів, коли бурхливого екшну нема, але все одно відірватися не можна - бо є екшн у головах людей :) Із літературних аналогій найближче - це, напевно, Джонатан Франзен. Ну, принаймні. У майбутньому :)
|
|
Детальніше...
|
|
|
Чорнобиль як факт культури |
|
|
|
|
Написав Андрій Любка
|
|
Середа, 07 жовтня 2015, 10:08 |
|
 Джерело: газета День
Ризикну почати із досить контроверсійної тези: допоки ми не проговоримо, не проартикулюємо певні місця, події й процеси – до того часу вони не належать нам. Мало перебувати десь фізично, лише інтелектуальні й духовні рефлексії відкривають шлях до цілковитого права власності. Іншими словами кажучи, присутність місця чи події в культурі, у свідомості і відтак колективному несвідомому нації дозволяє наносити згадані об’єкти на ментальну мапу. Наприклад, щодо Канева немає сумнівів – це Україна, навіть Україна Україн, а ось із Кримом і Донбасом уже трішки інша ситуація, що й дозволило агресору розбурхати сумнозвісні процеси.
|
|
Детальніше...
|
|
Написав Софія Філоненко
|
|
Понеділок, 05 жовтня 2015, 13:34 |
|
 Джерело: Буквоїд
Є такі книжки, які не відпускають. Остання сторінка перегорнута, а ти ще довго живеш в уявній атмосфері, переймаючись стосунками героїв. І річ навіть не в сакраментальному – хто з ким залишиться у фіналі, а в неоднозначності ситуацій, які мимоволі приміряєш на себе. Таким був для мене «Ґудзик» Ірен Роздобудько – романтична історія любовної одержимості, замішаної на чарівному трунку – ожиновому вині. Історія із заплутаним, нелінійним сюжетом, сповнена містики й душевного надриву. Із того часу авторка подарувала нам багато чудових творів: «Дванадцять», «Амулет Паскаля», «Зів’ялі квіти викидають», «ЛСД. Ліцей слухняних дружин», «Якби», «Одного разу». Але читачі, затамувавши подих, очікували розвитку історії, яка так припала до душі і в якій їм не вистачало крапки. Імовірно, ідучи назустріч бажанню публіки, в екранізації «Ґудзика» 2008 року, загалом вдалій стрічці режисера Володимира Тихого, прописаний чіткий мелодраматичний «happy end», якого не було в романі.
|
|
Детальніше...
|
|
Шок і трепет: 10 книг львівського Форуму |
|
|
|
|
Написав Іван Рябчий
|
|
Понеділок, 21 вересня 2015, 21:16 |
|
 Джерело: Дзеркало тижня
Шокуючі події війни на Сході, тексти політв'язнів, трепет кохання, Чорнобильська зона відчуження, наші найближчі сусіди — такі головні літературні теми, довкола яких обертався XXII Форум видавців у Львові.
Сама ця подія стала знаковою для культурного життя України. Останнім часом ця ж подія потрапила у скандально-кримінальні хронічки (у зв'язку з гучними заявами органів безпеки). Втім, найголовніше — книжки. Десять із яких, на свій смак, рекомендую.
...
Маркіян Камиш. "Оформляндія, або Прогулянка в Зону" ("Нора-Друк")
Цьогорічний Форум ряснів дебютами. Але випадок Камиша — унікальний...
|
|
Детальніше...
|
|
Буктрейлер до роману Вікторії Гранецької «Щасливий» |
|
|
|
|
Понеділок, 21 вересня 2015, 18:01 |
|
 дивитися
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 10 з 29 |
