Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

рецензії, відгуки
Чапай і Мамайота PDF Друк e-mail
Написав Павло Вольвач   
Середа, 21 вересня 2011, 18:27

Джерело: інтернет-журнал Ліва
Як на мою скромну думку, саме такі люди й мають право претендувати на читацьку увагу. Артем Чапай серед них. Йому є що розказати, він щось бачив у цьому світі, за ним є якась кострубата шкарубка реальність
Хороша він людина – Чапай. Чому так вважаю? Хтозна. Не поясню. Бо бачив його в житті, здається, раз чи двічі, навіть справжніх імені/прізвища не знаю. Але відчуваю це інтуїтивно, надто ж після прочитання книги «Подорож із Мамайотою в пошуках України». Певен, відчуєте це й ви, прочитавши текст, про який, зізнаюся, думав на початку так: ну, напишу щось, раз пацан звернувся саме до мене, для годиться, пробігши по тексту оком, вихопивши кілька шматків з початку, з середини та кінця. Але сталося так, що, навіть незчувшись, несилувано й невимушено проїхав на старенькому «йобрику» всією Україною разом з автором від першої до останньої сторінки, підстрибуючи на всіх вибоїнах та пригинаючи голову від вітру.

Детальніше...
 
«У пошуках Огопого»: не розлучаючись із Україною PDF Друк e-mail
Написав Жанна Куява   
Середа, 17 серпня 2011, 13:57

Джерело: ХайВей

Як не пафосно звучить назва цього відгуку, але саме це відчувається у кожному нотатку наколосвітньої подорожі мандрівниці Лесі Ворониної, авторки чудової книжки з чудернацькою назвою «У пошуках Огопого». Де б не була письменниця, – усюди думала, розмірковувала, порівнювала, вболівала й філософствувала про свій рідний край.

Детальніше...
 
Про геніїв, пригоди та смачненьке… PDF Друк e-mail
Написав Олена Жежера   
Вівторок, 09 серпня 2011, 16:35

Джерело: Друг читача

Рецензія на книгу: Роздобудько Ірен. Мандрівки без сенсу і моралі. – К. : Нора-Друк, 2011. – 192 с. – (Мандри).

Люблю розумних жінок. Не пихатих і зарозумілих, які ставлять себе і свої знання вище за співрозмовника. А таких, на яких хочеться бути схожими, за якими хочеться йти і які надихають. Словом, до таких жінок, поза всяким сумнівом, належить сучасна письменниця Ірен Роздобудько. Цікаво, що, прочитавши її нотатки подорожнього, які вона вміло вплела у канву роману «Мандрівки без сенсу і моралі», розумієш, що головне у гарному художньому творі – щирість і відвертість автора, якими він ділиться з читачем.

Детальніше...
 
Прогулянка без сенсу і моралі PDF Друк e-mail
Написав Administrator   
Неділя, 15 травня 2011, 18:19

Джерело: Записки книголюба

Серія „Мандри” видавництва „Нора-Друк” наразі невелика, але прикметна тим, що презентує сучасні твори у жанрі подорожніх нотаток. Так склалося, що першою книжкою з цієї серії, що потрапила мені до рук, стали „Мексиканські хроніки” Максима Кідрука. І от переді мною лежить „Мандрівки без сенсу і моралі” Ірен Роздобудько. Звичайно, першим ділом на думку спадає їх порівняти і протиставити: дебют – досвідченості, подорож до однієї країни – мандрівкам у різні краї, порив і пригоди – виваженості та розмисловості. І хоча сам факт, що в сучасній українській літературі є різні за стилем написання твори про мандри, безперечно тішить і свідчить, що вона розвивається, однак порівнювати ці нечисленні книжки між собою було би надто суб’єктивно і, мабуть, трохи необачно.

Детальніше...
 
Міла Іванцова, «Вітражі». PDF Друк e-mail
Написав Ігор Бондар-Терещенко   
Четвер, 20 січня 2011, 13:27

Джерело: Дзеркало тижня, №1, 14 січня 2011.

Попри безлику назву, «Вітражі» Міли Іванцової мають характерні ознаки роману в стилі «альтернативної» історії. Тамтешня героїня працює над перекладом твору легендарної французької письменниці, паралельно переживаючи власну любовну драму. Тож у тексті перемежаються як події її власного життя-буття, так і майстерно заверстані в основну тканину твору пригоди героїв-героїнь з недалекої історико-культурної перспективи. З вищезгаданих подій заверстана ціла історія про студентське життя 90-х, у якому аморфно-лірична Поліна-сирота, вихована бабусею-француженкою, захоплюється своєю мужньою подругою-галичанкою Стефкою, а також її пізніший роман із доволі брутальним фіналом. Одне слово, школа життя не для малят — животій тепер у такому «викресленому» форматі, що має вигляд найнятого каземату, —квартирі, й пиши листи до вигаданого друга. Щоправда, може з’явитися справжній Ромео у вигляді колишнього військового Богдана, який лізе тобі в душу й персональний комп’ютер, але це справжньої підкладки роману Іванцової не стосується.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 Наступна > Кінець >>

Сторінка 29 з 29