| ТОП-5 сучасних "київських" романів |
 |
 |
 |
| Написав Игорь Бондарь-Терещенко |
| Четвер, 28 липня 2016, 09:47 |
|
Автор огляду пише про 5 книжок, що нещодавно побачили світ, в яких зображено Київ... Іда Ворс. Записки про нашого хлопчика. - Нора-Друк, 2015 Мова в цій збірці коротких історій, що складаються в сумний і пафосний гімн та безумовний роман з епохою - про радянських хіпі, тобто про свідому стилізації життя та творчості, яке тривало не дуже довго. Щонайменше з передмови про часові рамки можна дізнатися точніше: "Якщо не рахувати дисидентів, свони були першими вільними людьми в тій невільній країні за п’ять хвилин до її скону". Що ж стосується історичної правди, то чекати, "коли помре твоя краса", іноді доводилося ще менше. І хоч "вони могли ходити на роботу вряди-годи, мати родину, мешкати в стандартній квартирі, а все одно бути ідейними "піплами": цінували свободу, сповідували пофігізм і були готові в будь-яку мить вирушити назустріч пригодам без копійки в кишені", але аналогія з дисидентами все одно не йде з голови. Цікаво, на який шальках терезів відміряти після цього "ворогів народу", у яких не було ні пофігізму хіпі, ні табірної бібліотеки з футболом, як у дисидентів? Причому в книжці Іди Ворс це навіть не українські хіпі, як в Ілька Лемка в "Снах в Святому Саду", а просто радянські. Деяке життя, звичайно, була і у них: "Наш Хлопчик і таргани", "Наш хлопчик і море", "Наш хлопчик і баби" - розповідає про її екзотику авторка книги. Не забуваючи уточнювати заодно і специфіку: "ЛТП – лікувально?трудовий профілакторій. За Радянського Союзу, система лікувальновиправних установ для алкоголіків та наркоманів, в подібний заклад нещасний відправлявся за рішенням суду. На наших теренах, найближчий ЛТП знаходився у м. Глеваха. Увічнений в київському пісенному фольклорі". Купити: yakaboo.ua |
