Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

Банер
Чоловіки плачуть: 7 книжок про ніжну душу суворих мужчин PDF Друк e-mail
Написав Ганна Улюра   
Неділя, 10 липня 2016, 10:24

Камиш Маркіян. Київ-86. ОбкладинкаДжерело: LB.ua

Був кілька років тому фотопроект із відомими акторами «Чоловіки плачуть». Акторські емоції, кажуть, небагато коштують. Але напрочуд переконливо ті красиві мужчини розмазували п’янко сльози по гримованих мордасах… Якось так поступово склалося, що саме чоловіки – їхні почуття насамперед – перетворюються на «темні континенти» красної писемності. І не поплакати їм у своє задоволення. І не посміятися. Немає на дурниці бо часу: світ у небезпеці! Але більше оптимізму: книжки про чоловіків, здатних глибоко відчувати і не боятися того, пишуться, а серед них трапляються і напрочуд чесні. LB.ua підготував огляд таких книжок. ...

«Київ-86» (К.: Нора-Друк, 2016) Маркіяна Камиша – розповідь про те, «як потворне і покинуте може змінити світ на краще».

У ролі потворного і покинутого – Київ. Тоді, 1986-го, після вибуху на ЧАЕС киян не вивели на злощасний парад, а евакуювали. Нині, у 2015-у, столиця опинилася у зоні відчуження. Юнак водить туди екскурсантів. Як-от парочку японців: екстремального фотографа і порноакторку. Небезпечні авантюри, невгамовні пиятики, тріпи під Орантою, конфлікти з іншими нелегалами, сутички зі звіриною, що випустили з київського зоопарку на вільні хліби, одна на двох любка і компромісні груповухи… Хтось має, здається, у фіналі померти. Хтось помре.

 

Він весь час непокоїться: прорве дамбу і Дніпро затопить залишки покинутого Міста. Цікаво, до речі: передбачення постапокаліптичного майбутнього у постапокаліптичному майбутньому. Навіть сни такі бачить, жахливі і пророчі. В них він, як і годиться, рятує дівчину. Він має всі скілзи героя. Потім буде опис кілько реальних катастроф – цунамі, землетрусу. Аварії ваблять сталкера з Радомишля. Аж поки не прозвучить слово Помпеї. Ах, от хто у нас тут за протомодель! І збережені під магмою і попелом людські тіла, непідвладні тлінню, як найвище свідоцтво людської самотності. Він насправді дуже самотній. Навіть у готельному ліжку-на-трьох.

«Щось покинуте» тут – не тільки Київ.