|
 Джерело: UkraineINFO
Українська земля породила багато талантів. Мабуть, у кожній столиці світу проживає хоч один видатний українець. Ось і на вулицях Парижу можна зустріти українського письменника та активіста Богдана Образа. Своїми творчими планами та секретами власної особистості Боб (псевдонім нашого героя) поділився в інтерв’ю з Ukraine INFO.
- Розпочнімо нашу розмову з того, чим тобі, мабуть, не терпиться поділитися – книги «Рефлексії. Історія однієї пристрасті». Як відомо, ти її вже віддав до друку. Тож, якої історії чекати читачам цього разу?
- Цей роман про кохання на тлі історії України. Період розвитку подій десь так з 1991 року по 2018-ий. Тобто, буде трішки моїх передбачень. Подивимося, справдиться чи ні.
- Це значить, що в романі буде місце і українській революції і «майдану»?
- Так, ці теми є важливими для мене. А, особливо, «майдан». Я вважаю, що він консолідував українців і, зокрема, наших співвітчизників, що проживають за кордоном. Люди стали активнішими, з’явилося багато волонтерів. Головні герої моєї книги беруть участь у «Київському майдані», більш того, вони дивляться у різних напрямках…
- Розкажи, будь-ласка, про головних героїв твоє книги?
- Мої герої, вони разом , але вони різні. І це більше загострюється, коли починаються події на Майдані. У хлопця бабуся та дідусь у Москві, тож у нього російські орієнтири, а дівчина – проєвропейська. Хлопець більш байдужий, приходив на Майдан лиш, бо це цікаво та пофоткатись, а дівчина була активною волонтеркою та розуміла, що країну треба змінювати.
- А сам ти був присутній на подіях «Євромайдану»?
- Так сталося, що я відлетів до Франції за день до «майдану» і повернувся влітку 2014, коли він був уже зовсім не той. Але, я був на євромайданах у Парижі. Окрім того, я постійно читав, що відбувається в Україні, зокрема, соціальні мережі. Я спілкувався з людьми обох таборів, які протистояли один-одному, вивчав документальні фільми.
- Добре, а ось щодо теми кохання - більшість історій, які ти зображаєш у своїх творах, це все вигадка чи там є твій власний досвід, переживання?
- Я намагаюся не описувати своє особисте життя, бо, роблячи це, я «розкриваю карти» когось іншого, хто в той момент був поруч зі мною. Але прототипи, певні ситуації, а особливо, місця, в яких мені доводилось побувати – це все на реальних фактах.
- Богдане, скажи, будь-ласка, як письменник, що пише романи, чи можна по справжньому кохати одночасно двох дівчат?
- Я думаю, що так. Але не треба відразу звинувачувати мене у полігамії. Я відкрито кажу, як є. Навіть, з власного досвіду. Хоча я думаю, як писав у своїй першій книзі «Київ-Париж», на небосхилі немає місця для двох сонць… В будь-якому випадку, рано чи пізно, залишиться лише одна кохана.
- Дякую за щиру відповідь. А що до тебе, ти маєш ту «одну кохану»?
- Важко відповісти. Скажімо, зараз я повернувся до старої, не завжди виграшної, практики - кохання на відстані. Взагалі, у моєму житті не було тривалих романів. Адже часто траплялося так, що комусь з нас доводилось переїжджати в інше місто, країну. Або ж у кожного переважали свої пріоритети і не вистачало часу одне на одного. Та і я не «білий та пухнастий».
- Якщо так говориш, то, напевне, усвідомлюєш свої негативні риси, які вони?
- Я думаю, що це моя непослідовність, адже буває, що або ж я надто зациклююсь на речах, або ж взагалі не зациклююсь, часто гальмую там, де треба йти вперед, або лечу на абордаж в той час, коли необхідно призупинитись. Що цікаво, я ваги за знаком зодіаку, але от саме рівноваги в певних моїх діях і не вистачає.
- Розуміння своїх невеличких недоліків, то вже є добре, адже тоді з часом ти можеш їх виправити. А ось щодо інших, то які риси характеру тобі не подобаються в людях?
- Ну, наприклад, якщо говорити про стосунки, то я не люблю дріб’язковості та коли багато забігають наперед, як я писатиму, коли думаєш, що буде одна ніч, а вони мріють про круасан завтрішнього дня.
- Богдане, скажи, за що б ти був ладен ударити людину?
- Я думаю, що за брехню. Це обурює, коли відкрито тобі брешуть, але я завжди намагаюся дипломатично вирішувати проблеми.
- А дівчину зміг би вдарити?
- От цього ні, тут я процитую співака, а в минулому боксера Олександра Пономарьова, коли йому в програмі «Табу» задали запитання «ви ж боксер, а якщо ви йдете один і на вас нападає дівчина, що ви будете робити?», а він каже «я буду стояти, нехай вбиває». Ось тоді я подумав, що це саме так, як і я вважаю.
- Відповідь справжнього чоловіка. Дякую. До речі, а пісні Пономарьова ти слухаєш? Яка взагалі музика тобі подобається?
- Так, слухаю, а ще мені подобається рання творчість Скрябіна. Серед європейських гуртів міг би виділити «Мьюз», а з найулюбленіших українських - «Океан Ельзи» та «Друга ріка». До речі, нещодавно відкрив для себе творчість «Онука», «Антитіла», «Фіолет». Зокрема «Фіолет» так чи інакше впливають на мою творчість. У них дуже гарні слова пісень, які підтримуються чудовою музикою і це надихає.
- Богдане, а що тебе з самого початку надихнуло зайнятися писемною творчістю?
- У мене ще в школі дуже добре виходило писати твори. Я пам’ятаю, як після перевірки вчителька зачитувала їх перед усім класом, як одні з найкращих. Та серйозно почати писати мене надихнули сучасні українські письменники, яких я почав читати, навчаючись на перших курсах університету. Мені подобається їхня сміливість у висловлюваннях, різні стилі, зовсім не так, як писали раніше. Ну і, можливо, якісь особисті переживання, закоханість.
- Відомо, що ти дуже часто подорожуєш. Які країни тобі запам’яталися найбільше?
- Взагалі, я об’їздив майже всю Західну Європу. І в деякі країни дійсно хочеться повертатися ще раз, це - Італія, Іспанія. На західному узбережжі Франції, у містечку Андай, достатньо сісти на маленький човник і за десять хвилин ти вже в Іспанії. І в той час, коли французи вже закінчують вечеряти, іспанці лиш виходять на вулиці, п’ють коктейлі та їдять тапаси…Ти потрапляєш зовсім в інший світ.
- Боб, а ти за вечерею яким алкогольним напоям віддаєш перевагу?
- Віскі або ж вино. Насправді, саме у Франції мене навчили як правильно пити віскі, адже в Україні, з друзями, зазвичай ми купували якесь недороге, зливали з колою та пили залпом. Тут цей напій вживається на аперитив, наливають трішки віскі, кладуть пару кубиків льоду і смакують. Але головне на алкоголю не зациклюватись.
- Як часто ти навідуєшся до України?
- Раніше міг їздити до Києва кожні три місяці, зараз багато справ, виходить лиш двічі на рік.
- Богдане, які твої справи є пріоритетними у житті сьогодні?
- По-перше, видати книжку «Київ-Париж» французькою мовою. Її дуже добре зустріли в Україні і зараз хотілось би дізнатися думку європейського читача. А наступний – презентувати нову книгу, з якої ми почали нашу розмову «Рефлексії…».
- Дуже дякую тобі за приємну бесіду. Бажаю, щоб всі плани здійснилися навіть краще, ніж ти очикуєш!
Богдан Образ – український письменник, активний учасник паризьких Євромайданів, секретар асоціації медичної і благодійної допомоги «Франція-Україна» («Association Aide Médicale & Caritative France-Ukrainе»). |
