Перша рецензія на роман Давіда Фонкіноса |
Написав Ірина Славінська |
Неділя, 01 грудня 2013, 14:24 |
Джерело: Книжки листопада: Жінки, таємний щоденник, французький роман (Українська правда) Давід Фонкінос. Наші розставання (Переклад Антона Кушніра - Нора-Друк, 2013) Давід Фонкінос українському читачеві вже давно знайомий. Він уже приїздив до України, а фільм за його романом "Delicatesse" із Одрі Тоту в головній ролі минулого року був в українському прокаті. Якщо чесно, коли я дізналася, що скоро вийде вперше перекладений українською мовою Фонкінос, то ставки робила саме на оцю "Delicatesse". І вже навіть уявляла книжки з Одрі Тоту на обкладинці. Але прогнози мої не справдилися. "Наші розставання" - це доволі типове чтиво з категорії "сучасний французький роман". Саме такі романи переважно і видають у наших пенатах, та і в Росії теж. Щоб було "про любов", щоб була меланхолія, щоб було щось відчутно "французьке", і щоб "легке".
"Наші розставання" є романом про взаємини двох нещасно закоханих – Фріца та Аліси. Їхня любовна історія починається несподівано та перебігає нелегко. Я не хочу розказувати всі перипетії, бо інтригу треба зберегти. Але назва чудово відображає зміст – історія про людей, які кохають одне одного, але ніяк не можуть зійтися, переважно з причини власного ідіотизму. Попри простоту написання, в Давіда Фонкіноса є навіть певні стилістичні ігри. Наприклад, дуже мила гра з жанром енциклопедії – за сюжетом головний герой працює укладачем енциклопедичних статей. Тож нарація цілком закономірно і дещо грайливо переривається час від часу справжніми чи вигаданими фактами, що подані в енциклопедичному стилі. Український переклад роману цілком читабельний. В ньому, як на мій смак, трохи забракло легкості оригінального тексту французькою, де важливою характеристикою є іронічність авторського тону. Але читати можна. Це добра і легка книжка на один вечір. |