Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

рецензії, відгуки
Коли в останній раз Ви грали в якусь гру? PDF Друк e-mail
Написав Андрій Клочаник   
Субота, 04 лютого 2017, 14:42

Гра. Фото Андрія КлочаникаКоли в останній раз Ви грали в якусь гру?.. А як щодо гри, що може змінити весь світ?... Не хочете спробувати..? Разом з англійською письменницею українського походження Анною К. Шевченко у мене з’явилася така нагода, зіграти в таку гру, завдяки її роману, який так і називається «Гра», отриманому від Видавництво «Нора-Друк» декілька днів тому…

Раніше ніколи не стикався з творчістю цієї авторки, хоча в 2014 році в цьому ж таки видавництві виходив її роман «Спадок», який, згідно анотації до книги, був номінантом багатьох літературних премій, сподіваюся зустріч зі спадком Павла Полуботка мене ще чекає попереду…)

Тепер зовсім трохи про саму книгу «Гра», щоб не розкривати всього, виключного для того, щоб Вам самим захотілося її прочитати…як завжди, не буду собі зраджувати…))

Детальніше...
 
"Тут і тепер". Її чарівна душа PDF Друк e-mail
Написав Світлана Балагула   
Неділя, 29 січня 2017, 09:51

Роздобудько І. Тут і теперДжерело: Обозреватель

Я люблю творчість Ірен Роздобудько. Мої почуття перевірені часом, бо все, до чого торкається її чарівна душа через створення нового, стає також чарівним.

"Тут і тепер" - це не тільки частина життя чотирьох подруг, це важливий перiод новiтньої історії України. Дуже багато можна цитувати. Але краще вивчити напам'ять та розповідати дітям та онукам разом з казками, щоб в усіх українців відродилося почуття рідної домівки в своїй країні.

"Якщо життя дасть тріщину, котра розділить їхній світ на справжнє і несправжнє, у них є вихід: смерть, слава, свобода. Так вони вирішили давним-давно, коли ці поняття були від них такими ж далекими, як безіменні зірки на небі. (...)

...свобода - так свобода, подумала Лара.

...слава - та ж прірва, тільки завалена квітами, пригадала Джулія.

...смерть не гірший вихід, посміхнулась Ельміра.

Детальніше...
 
Ще не спаскуджені печерські пагорби…. PDF Друк e-mail
Написав Віктор Душко   
Понеділок, 03 жовтня 2016, 09:11

Джерело: Друг читача

Роман Сергій Батурин. «Шизґара»Сергія Батурина «Шизґара» знайшов в моїй особі вдячного читача. Бо сколихнув спогади. За що окреме дякую автору.

Саме через власну дотичність до того часу я — читач упереджений, у контексті — позитивно необ’єктивний. І дуже потішений.

Це був час, коли компанію «Адідас» ще не перекупив злодійкуватий Бернар Тапі, і легендарний трилисник знаменитого лейбла не перетворився на дурнуватий трикутник.

Ще не було дискотек, і максимально близько, на загалі, на законних підставах наблизитись до дівочого тіла можна було у своєрідному танго на «інтерклубах». У нашій школі це були запрошені курсанти-іноземці, майже всі англомовні, з своєю групою, у репертуарі якої були і «Чорний шабаш», і «УріяГіпп», і «Канава», і славнозвісна «Шизґара»….

Детальніше...
 
Ірен Роздобудько в новому романі показала, як жити тут і тепер PDF Друк e-mail
Написав Оксана Басан   
П'ятниця, 23 вересня 2016, 09:00

Ірен Роздобудько. Тут і теперІрен Роздобудько. Тут і тепер: роман. — К.: Нора-Друк, 2016. — 348 с.

Жіноча дружба — річ неймовірна. Хтось сумнівається в її існуванні, скептично хитаючи головою, а дехто стверджує: «Це буває рідко, майже ніколи». Вона таки існує. Це нам доводить Ірен Роздобудько. Перевірена часом, відстанню, різним достатком та сімейним щастям (нещастям) подруги — вона викристалізовується в міцний камінь, зігрітий теплотою приязних стосунків. Чотири подруги: Юлія, Лара, Ельміра й Сусанна, такі різні й далекі у всьому, але такі близькі в найголовнішому — в готовності підставити плече одна одній в будь-якій життєвій ситуації, вислухати, заспокоїти, порадити й «надати крила», вдихнути життя в підбиту долею пташку-подругу, або віддати їй своє крило…

Текст «Тут і тепер» — квартет жіночих доль, це галерея жіночих образів, ніби «вихвачених» фотокамерою із міського натовпу людей. Таких жінок, як ця четвірка подруг, ми зустрічаємо (може, не помічаючи) кожного дня. Але це не означає, що вони такі сірі та непримітні. Вони — це узагальнене жіноцтво, це, власне, ми. Ірен Роздобудько лише спробувала нас з ними познайомити ближче, адже головної героїні серед них в романі немає. Жінка в різних іпостасях та ролях — ось центральна героїня. Розповідаючи про чотирьох, автор насправді розказує про одну. Про Жінку.

Детальніше...
 
Як тебе (не) любити, Києве мій PDF Друк e-mail
Написав Ганна Улюра   
Середа, 21 вересня 2016, 19:29

Джерело: ЛітАкцент

Маркіян Камиш. Київ-86. К.: Нора-друк, 2016

Київ інколи справляє враження диких джунглів. Але це так, на рівні метафори. А от припустимо, що після вибуху 1986-го місто опинилося – цілком логічно – у зоні відчуження разом із Прип’яттю і Чорнобилем. І ця метафора гранично би буквалізувалася. Скажімо, тоді у травні киян не погнали масово на парад, а так же масово евакували. Як би виглядало місто зараз, у 2015-у, хто Київ населяв би і хто жив би, неспроможний його (не) любити?.. Сумнівне щодо оригінальності/новизни припущення, здається, і такий саме непевний хід для постапокаліптичного роману. Хіба що йдеться не про жанрову постапокаліптику, а про якийсь дуже особистий «кінець світу».

Екстремальний фотограф, японська порноакторка і радомишлевський сталкер. Воно б уже тут і зупинитися. Інтриги, щоб почитати новий роман Маркіяна Камиша «Київ-86», наразі в переліку дійових осіб вистачить. Та тут вона, ця трійця, радше й не інтрига, а така собі каверза – не особливо їхній ексцентричності слід довіряти. Отже. Покинутий Київ 2015-го, кордон якого тепер сягає «сонного Радомишля», і трійця нелегальних туристів.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 29