Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

Книжкові історії PDF Друк e-mail
Написав Оксамитка Блажевська   
Четвер, 19 грудня 2013, 00:00

Делеш Л. Остання любов Асури МахараджаДжерело: Фейсбук Oksamytka Blazhevska

Саме ця книга відкрила для мене світ творчості Любка Дереша. бо у дитинстві мені до рук не раз потрапляли його книжки, але далі розгортання-згортання (через те, що побачила матюки) справа не пішла. а тут я побувала на презентації і мені чомусь дуже захотілось прочитати саме цю книжку (більше за "Миротворець"). Ради автографа я навіть вистояла годину (щоправда, я не стояла в черзі, а в іншому залі гортала книжки і одну навіть прочитала). Привабила також обкладинка - силует людини у мегаполісі (яка вона маленька і беззахисна!).

Коли розгорнула книжку, одразу наткнулася на фразу "переклад з англ." - о, думаю, Любко Дереш сидів на Синаї і писав англійською мовою, а потім сів та ще й перекладав! Оце - думаю - класно! Одразу орієнтовано на англомовний світ! А коли спілкувалася з Любком у радіостудії, то перше ж питання поставила про цей переклад - і ви знаєте, що виявилося? Що це своєрідна літературна гра! Просто Любкові подобалися книжки, в яких писало "переклад з англ.", от він і собі вирішив таке вписати у книжку. А чому б і ні? Отаке собі загравання з читачем! Я б сказала, навіть своєрідна містифікація. щоправда, мало хто це помічає, а мене цей факт одразу заінтригував! Місце дії - Америка, тому й не дивно, що Любкові легко було поставити напис "переклад з англ.", бо ніхто б і не засумнівався у цьому:))) Отакий своєрідний дерешівський гумор:) А ще це підтверджується отакою алюзією, яку розкрив мені сам Дереш: пастор О"Ніл, з яким знайомиться в барі головний герой Асура Махарадж (притому що Асура вважає, що давно з ним знайомий), розказує Асурі про своє нелегке життя, про свою дружину, яка пішла до свого коханця. І оця дружина каже пастору, тобто своєму чоловіку - це не упці-дупці, це любов (у творі написано англійською, а внизу примітка, як було сказано в оригіналі англійською). Виявляється, це фраза з фільму братів Коенів "Серйозна людина", де схожа ситуація стається - від вчителя фізики йде дружина, яка каже "це не упці-дупці - це любов!", тобто це не якась там легковажна поведінка, а вона справді закохалась. відтепер ця фраза - одна з моїх улюблених і часто вживаних:). Починав писати цю книжку Любко Дереш на Синаї, тобто там з'явився власне образ Асури Махараджа, такого собі демона, напівзмія-напівлюдини, який сидить на краю безодні, звісивши хвоста у провалля, а дописував на стипендії "Гауде Полонія" у Кракові.

Раніше - як запевняв Любко Дереш на презентації - у нього в творах фігурували зустрічі з невідомим, а у так званому "синайському циклі", до якого входить "Остання любов Асури Махараджа" - уже зустрічі з істиною. Мені стало цікаво, з якою ж істиною, яку істину можна шукати? Любко відповів, що це пошук істинної істини, бо вважає, що істина - вона одна, і йому цікава ця першопричина, таке ну доволі наївне дитяче бажання знайти відповідь на запитання: "а з чого все виникає? що є основою для всіх речей?". Оскільки в романі описане неймовірне почуття демона Асури Махараджа, який відрікається від своєї суті і переселяється в людське тіло, до сліпої українки Даші, то я подумала, що істина і полягає в любові, на що Дереш відповів, що в деякому сенсі так, але він би так не стверджував, бо йому подобається залишати можливість вибору для читача. Тобто ця книга - це зовсім не однозначна відповідь на запитання: "що таке істина?" Тобто ця книга навіть провокує читача ставити самому собі запитання. І це справді так. Чимось це мені нагадало "Алхімік" Пауло Коельо та книжки Августо Курі.

У книжці мене дуже заінтригувала любов автора до санскриту. Імена головних персонажів - санскритські: Асура - демон, Махарадж - повелитель, Даша - десять. Виявляється, Дереш хотів створити стильну річ в одному ключі, і санскрит для цього дуже пасував, та ще й давньоіндійська міфологія особлива припала письменнику до душі. Тож, коли я читала книжку, уявляла, наче дивлюся блокбастер, щоправда, не голівудський, а болівудський, бо саме там присутня така собі ведична куртуазність - цей демон Асура походить ж бо з освічених кіл пекла. Запевняю тих, хто не читав цю книжку: тут нема нецензурної лексики, тут лише така прекрасна філософія і така до болю прекрасна любов, що любителі мильних опер теж знайдуть втіху в цьому романі. Любко Дереш максимально хотів позбавити цю книжку від бур'янів, які могли б перебивати читацький смак. Це такий своєрідний посил якогось внутрішнього тепла, щастя, ентузіазму, які в собі відчуває письменник. Після прочитання цієї книжки я таке й відчула. звичайно, Любко вважає, що ця історія комусь може здатися наївною, бо вона доволі світла і безхмарна. Але не надто сентиментальна - повірте, Любко зовсім не хотів когось доводити до сліз! - просто дати поштовх замислитись над чимось, можливо, навіть над сенсом життя. Принаймні у мене таке питання точно виникало.

Ще цікаво, що один епізод у книжці дуже нагадує те, що зараз відбувається на #євромайдані - це протести проти корумпованих банків на Уолл-стріт у Нью-Йорку - такий самий розбитий табір з перекритим рухом, та сама поліція, яка готова бити безпощадно кожного, хто вийде за рамки. Мітингувальники обзивали поліцію, яку у нашому світі називають "беркутом", але не стільки обзивали, як казали у вічі правду. А поліціянти чомусь хотіли то все сприймати за образу і погрожували застосувати гумові киї. Все те, що відбувалося у цей час і в цьому місці - це сплановані так звані "Жнива" - операція зі знищення частини людства демонами з планети Патала, на якій донедавна мешкав і Асура Махарадж. Тобто і він міг таке робити, але закохався! Змінив сенс життя і суть свого світу. Зірка на ім'я Даша розкрила йому велич цього прекрасного почуття, яке відкрилось йому, коли він вивчав емоційне випромінювання людей через соціоскоп. А ще - і що було заборонено на його планеті! - Асура читав заборонену літературу, яка, за словами демонів-науковців, не так на нього впливала, як треба, бо Асура зовсім не тим займався, чим повинен був. Як бачите, Асура розширив свій світогляд, побачив і пізнав значно більше, ніж всі інші демони. І він перехотів бути демоном, особливо, коли пізнав справжнє кохання.

Повернуся до протестів: Асура знає, хто керує цими всіма процесами, хто готує боєголовки, хто підбурює розпочати війни. Це ЗЛО у вигляду судді Раху, у вигляді тих демонів, одним з яких він був. Але Асура відрікся, Асура переселився у тіло людини і змінив суть, він став геть іншим. Він тепер намагався жити не для себе, як то було раніше, а для інших. а ще його дуже дивувало, що люди - оці створіннячка, які нібито теж живуть для себе, їдять, п'ють, кохаються - але, коли виникає небезпека, стихійне лихо, щось ззовні загрожує державі чи суспільству, то об'єднуються. чому так відбувається? Саме на це питання намагався знайти відповідь Асура. І знайшов - бо людина і є доброю за своєю природою, то під впливом певних обставин, грошей, під впливом всевладного Зла їй доводиться бути злою. А Добро, як завжди, сильніше за Зло, і здатне його побороти. Це доводить на власному прикладі Асура, коли потрапляє в пекло, а потім навіть у рай - як він там поводиться, просто неможливо передати у двох словах, це просто необхідно прочитати!!!!!