Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

Банер
Вони починають сердитися PDF Друк e-mail
Написав Юрій Володарський   
Неділя, 25 листопада 2012, 18:52

Книжковий огляд в газеті 2000, 24.10.12

Автор: Антон Кушнір Назва: Urban strike Мова: український Жанр: молодіжна драма Видавництво: К.: «Нора-друк», 2011 Обсяг: 272 с.
Оцінка: 4 *

Антону Кушніру вже скоро тридцять, а він досі написав тільки один роман - ситуація для вітчизняної прози досить нетипова. Нетипово і те, що дебют молодого письменника вселяє хоч і стриманий, але все ж оптимізм. У Urban strike є якийсь живий нерв, якась підкуповуюча справжність, щось, що вселяє симпатію і до починаючого автора, і до його неприкаяних персонажів. Втім, без властивих «сучукрліту» родинним плямам книга Кушніра не обійшлася. Як водиться, в романі відображений особистий досвід письменника, а головний герой, молодий чоловік на прізвисько Майк, судячи з усього, наділений чималою кількістю авторських рис.

 

Майк і його друзі, у яких теж не мають ні імен, ні прізвищ, а лише прізвиська, нікнейми і погонялово, належать до молодіжного угруповання, що влаштовує різноманітні акції протесту. Акції ці підкреслено аполітичні: які б люди не сиділи на Банковій і Грушевського, столиця все одно буде заповнена автомобілями, що паркуються на тротуарах, в «Макдональдсі» продовжать годувати шкідливою для здоров'я їжею, на бігбордах буде висіти нудотна реклама, офісні клерки залишаться рабами корпоративних правил, а чиновники не перестануть співати солодкі пісні про народні потреби і одночасно дерибанити народні гроші.

Акції ці досить коректні. У храмах хлопці не скачуть, їх подруги голими цицьками перед камерами не трясуть, зеленкою ніхто нікого не обливає. Учинити димову атаку у тому ж «Макдональдсі», розмалювати бігборд дитячими каляками-маляками, влаштувати спам-атаку держустанові, організувати рейв в покинутій будівлі - все це не бозна-які злочини. Однак міліція все одно незадоволена, і спійманих міцно б'ють. Така вже в нас міліція: вона береже своїх громадян, на всяк випадок ламаючи їм ребра.

Останній абзац на стор 165 можна вважати маніфестом руху. «Вандалізм - це не графіті на сірій облізлій стіні, а офісний центр на місці зруйнованого старого будинку чі скверу». «Той, кого шокує твій зовнішній вигляд, сам має цього соромитися». «Стадіон п'яних панків ніколи не зможе завдати місту такої шкоди, як один мер за тиждень роботи». «Вмикати дітям телевізор щовечора - набагато більшій злочин, ніж несанкціоновано проникнути на стратегічний об'єкт». «Автомобілі заважають руху велосіпедістів по місту, а не навпаки». Хто б заперечував.

Все питання в тому, де знаходиться грань допустимого. Майк деякий час умудряється бути одночасно доктором Джекілом і містером Хайдом, тобто поєднувати іпостасі відчайдушного протестанта і старанного офісного працівника, але ясно, що довго так тривати не може. А ось його загадкова, вічно кудись зникає подруга Ульріка налаштована значно більш радикально. І книжку про методи боротьби німецьких терористів вона читає явно не з пустої цікавості. Одні випускають пару, інші збираються перевернути світ. Якщо перші у багатьох викличуть співчуття, то другі мало кому симпатичні. Однак сам факт їх існування нагадує про те, що з нашим світом щось не так.