Нора-Друк, незалежне видавництво сучасної літератури

Украина онлайн

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

Максим Кідрук: з піраньями спокійніше, ніж з українськими політиками PDF Друк e-mail
Написав Надія Майна, Владислав Мусієнко (фото)   
Понеділок, 30 липня 2012, 18:13

Джередо: Главред

«Ідеальний політик – це як ароматна купка лайна. Не буває такого. Навіть якщо я пройду у Парламент, все одно лишатимусь у першу чергу письменником», – розповів письменник.

На сайті «Главред» відбувся чат із письменником, що отримав спеціальну відзнаку Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2012» за найкращий твір на тему подорожей, Максимом Кідруком. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому вирішив податися в народні депутати, і чому саме в команді Віталія Кличка, чим планує займатися в політиці, а також про «штучність» мовної проблеми в Україні та чим пояснюється переважна більшість російськомовних книг на українському ринку. Крім того, Кідрук розповів про творчі плани та власні письменницькі будні.

Подаємо стенограму чату з Максимом Кідруком.

shahmatist09: Чому так мало книжок, зокрема, дитячих, на українській мові? Яку б українську дитячу книгу (українського автора) Ви б порекомендували, аби по ній зняли художній фільм для дітей?
Максим Кідрук: Дозволю собі не погодитися. Книжок для дітей якраз вистачає. Ну, принаймні, мені так здається. А зняти фільм можна було б по «Тореадорах з Васюківки» (постійно їх перечитую) або по «Джурах» Рутківського.

vasyld: Як вам вдається суміщати мандрівки світом із написанням книг? Таке враження, що ви добряче забезпечені фінансово, адже існування в чужорідних культурах завжди пов’язане з ризиками безпеки та чималими витратами коштів. Хіба такий стиль життя споріднений із якістю літературного твору?
Максим Кідрук: Насправді література і мандрівки в моєму житті тісно пов’язні. З одного випливає інше. Незалежно від того, що я пишу, – технотрилер, тревелог чи нову оповідку про Навіжених – я завжди засновую їх на реальних місцях, реальних людях, яких здибував під час подорожей. На мою думку, такий стиль життя не просто споріднений, він є запорукою хорошого твору. (Правда, ми, можливо, зовсім різне бачимо під поняттям «хороший літературний твір».) Стосовно фінансового забезпечення. Я вже втомився повторювати: для того, щоб подорожувати, не потрібно бути мільйонером. Потрібно лише бажання і вміння відмовлятися від комфорту.

vasyld: Опублікувати літературний твір в Україні і отримати від цього монетарну винагороду – можливо?
Максим Кідрук: Можливо. Не важче, ніж у в будь-якій іншій країні. Опублікувати (маю на увазі у видавництві, в жодному разі НЕ самвидав!) просто. Інше питання – розповсюдити, продати твір, знайти читачів. Для цього потрібно ду-у-уже багато роботи, зовсім не дотичної до письменницького ремесла.

vasyld: Коли дізнаються про вашу національність, ваші співрозмовники дивуються, що в Україні – українська мова?
Максим Кідрук: Тих, хто дивується, одразу перевиховую. Усіма можливими способами. Але не можу сказати, що таких «знавців» трапляється багато. Потроху нас уже починають вирізняти у світі.

yAnTar: Чи не хочете ви зробити конкурс «Подорож із Максом Кідруком», де люди могли б виграти право на подорож з вами? Думаю, багато ваших читачів (ну, і я також би) погодилися б. P.S. Знаю, що ви пишете, що одному подорожувати краще, але все одно питання це задаю.
Максим Кідрук: Цікава ідея. Якщо знайдеться спонсор, я її з радістю підтримаю. А то везти когось із собою та ще й за свої гроші... Погодьтеся, це якось неправильно.

mirko04: Вітаю! Чи не боїшся стати одним із «поганих дядьків», йдучи у політику? І взагалі, яка мета твого рішення? Чи маєш якусь чітку осмислену програму?
Максим Кідрук: Не боюся, бо не стану. У мене немає і ніколи не було бізнесу, я не знайомий з жодним із олігархів, я не йду лобіювати власні інтереси, оскільки тих інтересів просто немає. Я – письменник, і стати «поганим дядьком» означає втратити левову частку читачів. Тому такий «варіант» навіть не розглядається. Яка мета? Спробувати щось поміняти у країні. Нині це можна зробити двома способами: насадивши всіх тих, хто сидить на Грушевського та Банковій на палі, або ж пішовши у політику. Мирними виступами нічого не досягти. Нинішній владі на це начхати. Перший варіант для мене неприйнятний. Жодна революція не доводила до добра. Лишається політика – на жаль, поки що єдиний інструмент реального впливу.

mirko04: Повідай нам п’ятірку найцікавіших місць, відвіданих тобою!
Максим Кідрук: 1. Острів Пасхи. 2. Руїни Баальбеку (Ліван). 3. Кладовище кораблів Прайя-до-Сантьяго (неподалік Луанди, Ангола). 4. Центр збереження гепардів (Отжіваронго, Намібія). 5. Долина Смерті в пустелі Атаками (Чилі).

ніна: Ви постійно мандруєте? Чи у подорожах просуваєте Україну та українське?
Максим Кідрук: Завжди і всюди.

ніна: Куди повинен обов’язково поїхати українець?
Максим Кідрук: Кілька тижнів тому треба було їхати на Європейську площу в Києві. Але щось небагато там було українців. Мабуть, не дуже любимо їздити...

ніна: Зараз модно писати серед жіночих авторів від імені чоловіка. Чи теж плануєте писати роман від імені жінки?
Максим Кідрук: Не планую. Це був би однозначно провальний роман. Більшість жіночих романів, написаних від імені чоловіка, також не витримують критики. Я пишу лише від першої особи (чоловіка), або від третьої (найбільш гнучкий спосіб).

mirko04: Що читаєш із сучасної української літератури?
Максим Кідрук: Зараз із сучасної – нічого. Чекаю осені, новинок. Останньою читав книгу «Іван і Чорна Пантера» Володимира Лиса. Зараз читаю Стельмаха «Чотири броди». Крім того, на полиці мене ждуть довгоочікувані новинки: Джеймс Роллінс «Вівтар Едему» та Стівен Кінг «11/22/63».

mirko04: Мій менший брат просто обожнює Твої книги. Я йому ніяк не дістану примірника, підписаного тобою. Коли вже будеш у книгарні «Є» на якійсь зустрічі?
Максим Кідрук: Мій новий роман – технотрилер «Бот» – виходить 15 вересня (книга вже верстається). Презентація в київській книгарні «Є» буде десь 22-24 вересня. Слідкуйте за анонсами і приходьте – з радістю підпишу. Якщо ви не з Києва, то після 24 будуть поїздки Україною. Однозначно доберусь і до вашого міста.

Pit: Чи була якась реакція пана Азарова або його оточення на відзнятий вами відеоролик? Взагалі, чи відомо, чи досягнув меседж адресата?
Максим Кідрук: Меседж досягнув адресата, це точно. Реакції не було ніякої. Іноді краще жувати, як кажуть.

Pit: Максиме, чому раптом ви вирішили податися в політику? Чому саме разом із Кличко і «Ударом»?
Максим Кідрук: Тому що запропонували висуватися. Зважив усе і вирішив спробувати. Чому УДАР? Тому що це єдина сила, яка поки що не заплямувала себе, і яка повністю орієнтується на Європу, європейські цінності і західну інтеграцію. Під прапорами жодної іншої сили я не виступив би.

Pit: До речі, не боїтеся, що Кідрук-політик суттєво змінить Кідрука-письменника, принаймні забере час, який міг би бути витрачений на подорожі та писання?
Максим Кідрук: Подорожі точно забере. Писання – ні. Чи Кідрук-політик змінить Кідрука-письменника? Можливо. Час покаже. В будь-якому разі ці вибори будуть для мене новим досвідом. Як буде далі – час покаже. Єдине, що скажу точно: писати я не перестану.

Оленка: Максиме, над чим зараз працюєте? Планується вихід ваших нових книжок найближчим часом?
Максим Кідрук: Чотири дні тому почав роботу над третьою частиною «Навіжених», називатиметься «Бразиліада». У вересні виходить велика книга – технотрилер під назвою «Бот». Вклав у неї чимало зусиль. Під час написання мене консультували кандидат наук з хімії, лікар-фізіолог і психіатр. Під час продумування сюжету сам перечитав більше 50 наукових статей. Сюжет роману обертатиметься довкола нанотехнологій, програмування та людського мозку. Буде цікаво, обіцяю... Ця книга вже у верстці. Ближче до кінця року вийде автобіографічний роман «На Зеландію!», де я описав авантюру в Новій Зеландії, задуману і здійснену разом із ведучим Сергієм Притулою. Сергій уже бачив текст і лишився ним задоволений.

Оленка: Що вам дає участь у «Коронації»? Чи головне – грошова винагорода?
Максим Кідрук: Грошова винагорода – це останнє, про що думаю, подаючи рукопис на «Коронацію». Головним чином конкурс допомагає просувати твір, організовує поїздки Україною. Це дуже важливо.

Оленка: Як вас сприймають у літературному колі «зубри» української літератури, на кшталт, Забужко, Андруховича тощо? Наскільки вони відкриті для молодих письменників?
Максим Кідрук: Із Андруховичем особисто не знайомий. З пані Оксаною добре спілкуюся, по-моєму, вона відкрита для всіх адекватних співрозмовників. Як сприймає? Не знаю. Питайте у неї.

CarivnaO: Максе, а чи не боїшся неадекватної реакції опонентів з провладного табору на твоє рішення?
Максим Кідрук: Що значить «неадекватної»? Це, типу, ноги ламатимуть? Чи могилку примусять копати десь у лісах під Коростишевом? Звісно, страшно трохи. Їм же зараз на все начхати. З піраньями у Пантаналі було спокійніше. Втім, відступати не збираюся.

Оленка: Ваше захоплення політикою, сподіваюся, не позначиться на вашій творчості? До речі, немає бажання написати книжки про політику або політиків, написали б про нашого президента?
Максим Кідрук: Не позначиться – гарантую. Депутат – це лише посада, причому тимчасова. А я – книгопис за покликом крові. Якщо пройду до Парламенту, книга про політиків точно буде. Я вже навіть бачу назву – «Навіжені йдуть у депутати». Хтось же має «увіковічнити» блазнів на кшталт Колесніченка і Ківалова.

lio: Ти віриш у кінець світу цього року? Як проведеш 21.12.2012?
Максим Кідрук: Не вірю. Маячня це все.

gjury: По якому каналу будуть транслювати концерт Red Hot Chili Peppers?
Максим Кідрук: По «Олімпійському». :)

мова: Доброго дня, Максиме! Поділіться, будь ласка, Вашим баченням «мовного питання» в Україні? Яка Ваша позиція в ньому? Чи є насправді така проблема, чи вона штучна, а це просто передбвиборчий піар, який вдало використовує і влада, і опозиція? Дякую.
Максим Кідрук: Проблема, безперечно, штучна. Мовний законопроект Колесніченка-Ківалова різко засуджую. Навіть якщо Янукович його не підпіше, він ще довго нам відгукуватиметься, причому у сферах, далеких від мови. Позиція проста: українець, який працює в українській фірмі/організації/установі, навчається у державному «виші», веде бізнес в Україні повинен писати і розмовляти виключно українською.

ksenaa: Максиме, ти сова чи жайвір? Як вдається адаптуватися до частих змін часових поясів? Чи є місце містиці в твоєму житті? Доводилося зустрічати усіляких шаманів, чаклунів тощо, порожуючи світом? Дякую.
Максим Кідрук: Сова. Велика й лінива сова. Адаптуюсь, як і всі: добрий сон одразу після перельоту, п’ю багато води і багато рухаюсь. Фізична втома – це найкращий засіб проти jet lag. Чаклунів (точніше, чаклунок) бачив у Оахаці (Мексика). Хоча деякі злі язики плескали, що бабці просто збували марихуану.

2012lost: Чи вистачає вам часу на відпочинок?
Максим Кідрук: Я не відпочиваю.

helga: Максе, ким для тебе був Богдан Ступка, наскільки знаковою постаттю він є для української культури, на твій погляд?
Максим Кідрук: Обличчя українського театру і кіно. Був на Хрещатику під час прощання. Колона людей, що йшла за катафалком, краще за будь-що інше свідчила про значення Ступки для української культури.

polit_ua: Вітаю Вас, Максиме. Передусім, бажаю Вам успіху на нелегкому шляху, яким Ви плануєте йти – вполітичній діяльності. Питання: якими б сферами життя Ви хотіли б займатися, які питання вирішувати? Чи маєте Ви юридичну освіту? Дякую.
Максим Кідрук: Дякую за побажання. Юридичної освіти не маю. Займатимусь тим, до чого маю стосунок: у першу чергу культурою, її просуванням та популяризацією, як в Україні, так і за кордоном, а також енергетикою (маю в цьому непоганий досвід після навчання у Швеції).

2012lost: Опишіть образ «ідеального політика»? Як ви його уявляєте? Та чи підходите ви під цей образ?
Максим Кідрук: Ідеальний політик – це як ароматна купка лайна. Не буває такого. Навіть якщо я пройду у Парламент, все одно лишатимусь у першу чергу письменником.

paul: Переважна більшість російськомовних книг на українському ринку – це відповідність попиту чи щось інше?
Максим Кідрук: Це НЕ відповідність попиту. Це результат хирлявої політики держави по підтримці власної культури і по відстоюванню самої себе. Скажімо, я хочу читати Майкла Крайтона (автор «Парку Юрського періоду»). Йду в книгарню, а там – жодного його роману українською. Є лише російські переклади. Доводиться брати російською. Те ж саме з іншими моїми улюбленими авторами: Вілбуром Смітом, Джеймсом Роллінсом, Чаком Паланіком і навіть Стівеном Кінгом. Лише зараз, у 2012, деякі їхні романи з’являються українською. Тому судити по статистиці, якою мовою читають більше – російською чи українською – неправильно. Спочатку для обох мов потрібно дати однакові можливості, а потім уже щось аналізувати. Якщо 90% асортименту в книгарнях – це переклади російською, хоч-не-хоч доведеться купляти російською. Хоча нині ситуація помалу змінюється. В кращу сторону.

Абросимов: Как Вы считаете: подделка документов – это уголовное преступление или политическое деяние?
Максим Кідрук: Так-с... Питання російською... Згідно з новим законом про мови (він поки що не підписаний, та не суть), національна меншина має право вимагати, щоб до неї зверталися рідною мовою, якщо населення цієї меншини складає не менше 10% від населення регіону. Я зараз живу в Києві. Абсолютно переконаний, що у столиці набереться більш ніж 10% україномовних українців. А тому, згідно з новим законом, я, як представник національної меншості, вимагаю дотримання моїх прав, вимагаю, щоб зі мною спілкувалися моєю рідною мовою, цебто – українською. Вибачайте, інакше не відповідатиму.

Китти: А чи є такі куточки світу, куди б ти не хотів поїхати ніколи і ні за що?
Максим Кідрук: Не хочу до арабів.

Катя: Чи варто Україні брати участь в таких заходах рівня Євро? Чи впливає це на вибір туристів?
Максим Кідрук: Однозначно варто. Що б там не казали, це впливає на імідж країни і на притік туристів. Можливо, не одразу, але впливає.

Катя: Ваші романи видають різні видавництва. Так само романи Ірен Роздобудько. В чому сенс видаватися в різних видавцях?
Максим Кідрук: Взагалі-то краще видаватися в одному видавництві. Тоді і автор, і видавець, так би мовити, не тільки в одному човні, а ще й гребуть в один бік. Але в реальності стосунки між видавцями і письменниками непрості. Часом доводиться щось міняти, шукати, де краще.

Катя: Чи пробували ви домовлятися зі спонсорами, щоб вам видали персональну автівку і вже на ній подорожувати?
Максим Кідрук: Ні, не пробував.

CarivnaO: Максе, а за скільки тебе можна буде купити в новому парламенті? І ще одне – з ким би з депутатів тобі було б приємно попрацювати?
Максим Кідрук: Питання про «купити» для письменника не актуальне. Якби мене цікавили гроші, я шукав би якоїсь перспективної робити, залишався б енергетиком чи викладачем. Письменник – це той, хто радше лишиться голим і босим, ніж відступиться від власних ідей. І я думаю, «покупці» це чудово знають. Я майже нікого з депутатів не знаю особисто, тому важко сказати, з ким було б приємно працювати.

Oleniatko: А після того, як ти станеш нардепом – зміниш імідж хлопчика підлітка?
Максим Кідрук: Дякую, звісно, за хлопчика-підлітка. Імідж не мінятиму, навіть якщо пройду до ВР. Я є таким, яким є.

Шаталов О. С.: Привет. Хотелось бы знать, когда мы сможем с тобой увидеться. Хочу попросить, чтобы, когда ты выиграешь у меня выборы в мажоритарном округе, меня не посадили.
Максим Кідрук: Див. відповідь на запитання пана Абросимова.

My Rain: Куди ви плануєте наступну подорож?
Максим Кідрук: До кінця року буду тут: вихід «Бота», вибори і т.п.

оля: Як ви знайомитесь із дівчатами? Є певні «ключові» фрази, жести (квіти на першому побаченні)?
Максим Кідрук: Це секретна інформація.

fly_ka: Доброго дня, Максиме. Ось вичитала, що Ви рухаєтесь в напрямку політики... Чи велика ймовірність, що за кілька років у світ вийде Ваш політичний роман? Чи взагалі задумувались Ви над можливістю, як то кажуть, побувати за кулісами і познайомити з цим закулісним життям і нас, Ваших читачів (політикою не дуже цікавлюсь, але можливо, саме з Вашої подачі це змінилось би)? Успіхів Вам і натхнення!
Максим Кідрук: Дякую! Про роман задумувався. Зараз це не актуально, але якщо за кілька років набереться цікавий матеріал, звісно, я викладу його на папір. Це моя робота.

Олександр Дануца відомий молодий політик-журналіст: Ти думаєш скласти конкуренцію Шаталову? Навіть я не можу йому скласти конкуренцію! А я молодий, талановитий, яскравий, журналіст, політик!
Максим Кідрук: Хто такий Шаталов?

Шаталов О. С.: Привіт. Хотілося б знати, коли ми зможемо з тобою зустрітися. Хочу попросити, щоб, коли ти виграєш у мене вибори в мажоритарному окрузі, мене не посадили. Шаталов – це я. І Дануца мені не конкурент.
Максим Кідрук: На дебатах у Кіровограді зустрінемося.

Адэкват: Макс, чому закинув написання статей і книг з програмування?
Максим Кідрук: Я давно не займаюся програмуванням, а це така галузь, яка вимагає постійно триматися на хвилі змін, слідкувати за всім новинками. Ти не можеш вчити когось програмувати, якщо не програмуєш сам. Тому й покинув.

My Rain: А не боїшся політичних сутичок з іншими політиками?
Максим Кідрук: Це про які сутички йдеться? Кулачні чи просто подискутувати? Якщо серйозно – то не боюсь. Я б не пхався на вибори, якби боявся.

2012lost: Ваші враження від Кіровограду? Що можете сказати про жителів цього міста?
Максим Кідрук: Чудове місто! Дівчата дуже гарні. :)

Адэкват: Чому закинув програмування?
Максим Кідрук: Я ніколи його по-справжньому не любив. Завжди повторюю: якщо в тебе щось гарно виходить, це не означає, що це справа твого життя.